ДНК

Волосся покриває майже всю поверхню нашого тіла. Деякі волосини дуже тонкі й малі, тому майже не помітні. Кожна волосина складається зі стрижня, що виходить на поверхню шкіри, і кореня, що перебуває в середньому шарі шкі­ри — дермі. Стовщений кінець кореня утворює волосяну цибулину. Цибулина — це жива, зрос­таюча частина волосини. Вона міститься у воло­сяному мішечку (фолікулі). До нього підходять кровоносні судини, що живлять волосся, нервові волокна й сальні залози, секрет яких надає во­лоссю блиску. Стрижень волосини складається зі щільних ороговілих (кератинових) клітин, подібних до клітин зовнішнього шару епідермі­су. До основи волосяного мішечка примикає маленький недорозвинений м’яз, що піднімає волосину. У разі зниження температури повітря, сильного переляку м’яз скорочується, і волосся «дибиться», а шкіра вкривається дрібними горб­ками (так звана гусяча шкіра). Волосся містить пігмент меланін (чорний, коричневий, жовтий), що визначає його колір. Найдовше волосся — на голові. Воно постійно росте, щомісяця збіль­шуючи довжину на 1-2см. Ріст кожної волосини триває кілька років. Якщо весь цей час не стриг­тися, довжина волосся досягне 1 м. Щодня ми втрачаємо від декількох десятків до декількох сотень волосин, замість яких починають рости нові — з тих цибулин, що «прокинулися». Якщо цибулини загинули, людина лисіє. Зайва жирність або сухість волосся, його ламкість і випадіння спо­стерігаються при неправильному харчуванні або порушенні діяльності ендокринної системи.