Тимін

-
Тимін, також відомий як 5-метилурацил, піримідинова азотиста основа. Як пропонує альтернативна назва, тимін може бути отриманих за рахунок метилювання 5-го атома вуглецю урацилу. В живих організмах тимін входить до складу ДНК. В РНК тимін здебільшого замінюється на урацил. У ДНК, тимін (T) зв'язується з аденіном за допомогою двох влдневих зв'язків, допомагоючи стабілізації структури нуклеїнової кислоти.
Тимін, зв'язаний з дезоксирибозою, утворює нукеозид дезоксимідин(звичайно синонім терміну — тимідин). Тимідин може бути фосфорильований одним, двома або трьома фосфатними групами, утворюючи, відповідно, ТМФ (TMP), ТДФ (TDP) і ТТФ (TTP) — (тимідин- моно- ді- і трифосфат).
Одна із загальних мутацій ДНК залучає створення зв'язків між двома сусідніми тимінами або цитозинами під дією ультрафіолетового світла, створюючи петлі з ланцюжкі ДНК, що запобігають нормальному функцінуванню генетичного апарату.
Tymina.svg

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

-
Изображение
Вени великого кола кровообігу Головними венозними колекторами великого кола кровообігу, які впадають у праве передсердя, є верхня і нижня порожнисті вени та вінцева пазуха серця. Вінцева пазуха (sinus coronarius) формується за рахунок вен, що збирають венозну кров від стінок серця. Система верхньої порожнистої вени Система верхньої порожнистої вени охоплює венозне русло голови, шиї, верхніх кінцівок, стінок та органів грудної порожнини. Вени часто супроводжують однойменні артерії і мають такі самі назви. Разом з тим структура венозної системи голови відрізняється особливостями, притаманними лише їй (пазухи твердої оболони головного мозку, випускні вени, диплоїчна венозна мережа губчастої речовини кісток). Вен на лиці більше, ніж артерій, вони утворюють у деяких місцях венозні сплетення. Вени голови широко анастомозують між собою, при цьому існують венозні зв'язки між венами зовнішніх покривів голови та внутрішньочерепними венозними утворами. Венозна кров від голови збирається...
Далее...
-
Изображение
Будова хребта людини — відділи і функціональність Хребет людини являє собою складну кісткову систему, яка забезпечує опору прямоходіння і фізіологічне функціонування внутрішніх органів. Всі відділи хребта людини мають своєрідну специфічну будову і складаються з 32-34 розташованих в ряд хребців, складаючи основу людського скелета. Окремі елементи (хребці) сполучені суглобами, зв’язками і міжхребцевими дисками між собою. Скільки відділів у хребті людини, і які органи залежать від їх стану? Усього розрізняють п’ять відділів, кожен з яких, крім куприкового, володіє своєрідними вигинами, і відповідає за роботу певних органів і частин людського тіла. Шийний (7 хребців) — мозковий кровообіг, гіпофіз, пазухи, язик, голосові зв’язки, губи, очі, шкіра, щитовидка, вуха, м’язи, плечі, лікті. Грудний (12 хребців) — легені, серце, бронхи, шкіра, нирки, грудна клітка, живіт, руки, печінка, лімфа, наднирники. Поперековий (5 хребців) — кишечник, апендикс, сечовий міхур, чоловічі статеві о...
Далее...

ДНК

-
Изображение
Дезоксирибонуклеї́нова кислота́  (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот,  що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах  — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків . Загальний опис У клітинах еукаріотів (наприклад, тварин, рослин або грибів) ДНК міститься в ядрі клітини в складі хромосом, а також в деяких клітинних органелах (мітохондріях і пластидах). У клітинах прокаріотів (бактерій і архей) кільцева або лінійна молекула ДНК, так званий нуклеодії, міститься в цитоплазмі і прикріплена зсередини до клітинної мембрани. У них і у нижчих еукаріотів (наприклад дріждів) зустрічаються також невеликі автономні кільцеві молекули ДНК, так звані плазміди. Крім того, одно- або дволанцюгові молекули ДНК можуть утворювати г...
Далее...